Аденовірусна інфекція – часта причина сезонних захворювань дихальних шляхів, очей та шлунково-кишкового тракту. Збудник належить до сімейства Adenoviridae – ці ДНК-віруси є дуже стійкими у зовнішньому середовищі: як повідомляє портал “Перший онлайн”, вони довго зберігаються на поверхнях і циркулюють у закритих приміщеннях, добре переносять низькі температури. Тому інфекція легко поширюється у дитячих колективах, офісах, спортивних секціях та басейнах.
Заразитися можна кількома шляхами:
- повітряно-краплинним;
- контактним – через руки, рушники та інші речі;
- водяним, особливо у басейнах.
Потрапивши на слизові оболонки, вірус розмножується у клітинах епітелію та викликає запалення. Саме тому з’являються першіння у горлі, нежить, кашель, почервоніння очей та інші ознаки інфекції.
Чим небезпечний аденовірус
Найчастіше хвороба перебігає як легка чи помірна застуда, але іноді вражає відразу кілька систем – дихальні шляхи, очі та кишечник. У людей зі зниженим імунітетом перебіг може бути більш важким і затяжним.
Серед можливих ускладнень:
- бронхіт, пневмонія;
- кератокон’юнктивіт;
- отит, синусит;
- зневоднення при кишковій формі (через діарею);
- хвилеподібна затяжна течія.
Хто в групі ризику
Найчастіше інфекція зустрічається у:
- дітей, які відвідують садок або школу;
- дорослих, які перебувають у великих колективах;
- людей похилого віку;
- людей з ослабленим імунітетом;
- пацієнтів із хронічними хворобами дихальних шляхів.
Аденовірус: симптоми
Інкубаційний період триває від 2 до 3 тижнів. Це ускладнює пошук джерела зараження.
У дітей симптоми зазвичай яскравіші, а у дорослих хвороба може перебігати “м’якше”, але довше.
Найбільш типові симптоми:
- помірне підвищення температури;
- першіння в горлі, почервоніння слизової оболонки;
- закладеність носа;
- сухий чи вологий кашель;
- збільшення шийних лімфовузлів;
- сльозотеча, почервоніння очей, почуття піску, світлобоязнь;
- слабкість і стомлюваність;
- при кишковій формі – біль у животі і порушення випорожнень (рідкий стул – діарея).
Важливо! Для аденовірусу характерне поєднання кількох осередків ураження відразу – наприклад, нежитю, кашлю та кон’юнктивіту. Іноді після короткого покращення симптоми повертаються: це типово для інфекції і не завжди означає повторне зараження.
Як діагностують аденовірус
У багатьох випадках лікар може запідозрити аденовірусну інфекцію за клінічною картиною, але іноді потрібне й лабораторне підтвердження. Для цього використовують:
- ПЛР-тест мазків із носоглотки або зі слизової оболонки очей;
- загальний розгорнутий аналіз крові;
- дослідження виділень із очей;
- копрологічні тести при кишковій формі.
Додатково за показаннями можуть призначатися рентгенографія грудної клітки, ЛОР огляд та консультація офтальмолога.
Аденовірус: лікування і профілактика
Специфічного препарату проти аденовірусу немає, тому лікування спрямоване на полегшення симптомів і профілактику ускладнень. Зазвичай рекомендуються:
- достатнє питво та відпочинок;
- контроль температури тіла;
- засоби для зменшення закладеності носа та подразнення слизових;
- догляд за очима при кон’юнктивіті;
- поповнення рідини при кишковій формі.
Важливо! Антибіотики не впливають на віруси, тому при аденовірусі їх застосовують лише при підтвердженому бактеріальному ускладненні.
Якщо висока температура тримається довго, з’являються задишка, біль у грудях чи погіршується зір, потрібна консультація лікаря.
Профілактика. Щоб знизити ризик зараження, важливі:
- миття рук;
- відмова від загального посуду та рушників;
- регулярне провітрювання;
- обережність при відвідуванні басейнів під час спалахів;
- повноцінний сон, збалансоване харчування, помірна фізична активність.
Аденовірусна інфекція нерідко здається звичайною застудою, але може давати ускладнення та надовго затягуватись. Чим раніше людина звертає увагу на симптоми і дає організму відновитися, тим нижчим є ризик тяжкого перебігу.
