Оніхомікоз лікують або місцево, або системними препаратами. Вибір між цими шляхами залежить не від бажання й не від ціни, а від одного критерію, який можна приблизно оцінити ще до візиту до лікаря.
Коли вистачає місцевої терапії
Критерій — площа ураження нігтьової пластини і те, чи залучена зона росту біля основи нігтя. Якщо змінена невелика частина пластини, край не потовщений, а біля кутикули ніготь виглядає здоровим, грибок нігтів найімовірніше не дістався зони росту, і місцевої терапії зазвичай достатньо.
Якщо уражено менше третини пластини і зона росту чиста, лак від грибка нігтів наносять курсом протягом кількох місяців, поки не відросте здорова пластина.
Місцева терапія має свою механіку. Уражену частину пластини регулярно спилюють, щоб засіб діставався глибше, а наносять його строго за графіком — пропуски тут коштують дорожче, ніж здається, бо концентрація в пластині просто не встигає накопичитися.
Головне тут — терпіння. Ніготь на нозі повністю оновлюється приблизно за рік, на руці швидше. Курс, кинутий через шість тижнів «бо не видно результату», — найчастіша причина повернення проблеми. Оцінювати треба не вигляд ураженої частини, а те, яким відростає новий ніготь біля основи.
Паралельно доводиться розбиратися з джерелом. Взуття, у якому ходили весь час хвороби, домашні капці, спільна ванна — усе це повертає проблему навіть після успішного курсу. Взуття обробляють, шкарпетки перуть при високій температурі, а в басейні й душовій ходять тільки у власних капцях. Якщо в домі лікувався ще хтось, робити це доводиться одночасно — інакше проблема просто ходить по колу між членами родини.
Коли потрібен лікар
Місцевого лікування буде замало, якщо уражено більше половини пластини, ніготь помітно потовщений і деформований, змінено кілька нігтів одразу або якщо процес повертається після успішного на вигляд курсу.
Окрема ситуація — цукровий діабет, порушення кровообігу в ногах, знижений імунітет. Тут самолікування недоречне в принципі: навіть невелике вогнище розвивається інакше, ніж у здорової людини.
І ще одне, про що часто забувають: схожі зміни нігтів дає не тільки оніхомікоз. Псоріаз, стара травма, деякі порушення обміну речовин виглядають дуже подібно, а лікуються зовсім інакше. Найпоказовіший приклад — потовщений жовтуватий ніготь після удару, який роками лікують протигрибковими засобами без жодного результату. Перш ніж лікувати місяцями, варто підтвердити діагноз — для цього достатньо простого лабораторного дослідження зіскрібка.
Це той рідкісний випадок, коли візит до лікаря економить не тільки гроші, а й час: помилковий самостійний діагноз коштує пів року марного лікування, після якого все одно доведеться починати спочатку. А оніхомікоз, який лишили без уваги, з часом захоплює сусідні нігті, і місцевої терапії на цьому етапі вже не вистачить. Тому найрозумніша тактика — не чекати, поки стане очевидно, а перевіритися на тому етапі, коли змінений лише край однієї пластини.
