Які симптоми раку шлунка? Що його викликає?

Рак шлунка – це злоякісне новоутворення, що виникає внаслідок безконтрольного поділу клітин у слизовій оболонці шлунка. Із часом пухлина може проникати вглиб стінки органа та поширюватися на сусідні тканини й органи. Як зазначають фахівці лікарні ізраїльської онкології LISOD, це захворювання переважно розвивається повільно, часто роками, і найчастіше діагностується у пацієнтів віком від 60 до 80 років.

Які симптоми раку шлунка?

На ранніх стадіях поява пухлини переважно не спричиняє виражених симптомів, що ускладнює її своєчасну діагностику. Найпоширенішим і тривожним проявом є незапланована втрата ваги. Пацієнт може втратити понад 10% маси тіла протягом шести місяців.

До ранніх симптомів також належать:

• відчуття важкості або здуття після їжі;
• розлад травлення;
• печія або дискомфорт у верхній частині живота;
• нудота;
• втрата апетиту.

Ці прояви можуть бути пов’язані з менш серйозними захворюваннями, однак, якщо вони зберігаються або поєднуються кілька з них одночасно, варто пройти обстеження для виключення онкологічного захворювання.

У міру прогресування захворювання симптоми стають більш вираженими. До пізніх ознак раку шлунка належать:

• біль у животі або грудній клітці;
• блювання (іноді з домішками крові);
• поява калу темного кольору або з домішками крові;
• утруднене ковтання;
• виражена слабкість і хронічна втома;
• пожовтіння шкіри та білків очей (ознака ураження печінки);
• набряки або здуття живота;
• запори чи діарея.

Наявність хоча б одного з вищезазначених симптомів – привід для невідкладної консультації з лікарем.

Що викликає рак шлунка?

Точний механізм розвитку цього онкологічного захворювання до кінця не з’ясований. Відомо, що процес починається з мутацій у ДНК клітин слизової оболонки шлунка, які порушують контроль над їх ростом і діленням. Такі клітини поступово витісняють здорові тканини, формують пухлину та можуть поширюватися на інші органи.

До основних факторів ризику належать:

• інфекція Helicobacter pylori – хронічне інфікування цією бактерією асоціюється з розвитком гастриту, виразок і злоякісних пухлин;
• атрофічний гастрит, перніціозна анемія, шлункові поліпи;
• тютюнопаління;
• надмірне вживання алкоголю;
• нездорове харчування – зловживання копченостями, солоними та консервованими продуктами;
• надмірна вага або ожиріння;
• попередні операції на шлунку (наприклад, через виразкову хворобу);
• спадкові фактори – наявність родичів, хворих на рак шлунка;
• спадкові синдроми: сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Лінча, синдром Пейтца–Єгерса;
• інфікування вірусом Епштейна–Барра;
• професійні шкідливості – робота в умовах контакту з вугіллям, азбестом, металами, деревиною або гумою;
• група крові A (II) – асоціюється з дещо вищим ризиком розвитку аномальних змін у шлунку.

Розуміння цих факторів дає змогу виділити групи підвищеного ризику та вчасно проводити профілактичне обстеження.

Які бувають типи раку шлунка?

У 95% випадків пухлина у цій області розвивається із залозистих клітин, які вистилають внутрішню поверхню органа. У міру прогресування захворювання пухлина може проникати в глибші шари стінки шлунка, а згодом поширюватися через кровоносну або лімфатичну систему на інші частини тіла.

Класифікація захворювання ґрунтується на типі клітин, з яких виникає пухлина. Найпоширеніші типи:

• Аденокарцинома – найчастіший варіант раку шлунка. Виникає з залозистого епітелію слизової оболонки шлунка. Саме цей тип зустрічається у переважної більшості пацієнтів.
• Лімфома – пухлина, що розвивається з лімфоцитів, клітин імунної системи. Може уражати стінку шлунка або прилеглі лімфатичні вузли.
• Саркома – рідкісний тип злоякісної пухлини, яка походить із м’язової, жирової, сполучної тканини або кровоносних судин.
• Метастатичний рак – не є первинним для шлунка. Він виникає, коли злоякісні клітини з інших органів (наприклад, грудей, легень або шкіри при меланомі) поширюються до шлунка.
• Інші рідкісні форми включають карциноїдні пухлини, дрібноклітинну та плоскоклітинну карциноми.

Кожен із цих типів має різні характеристики, перебіг і підходи до лікування, тому точне визначення типу пухлини є критично важливим для вибору ефективної терапії.

Як діагностується рак шлунка?

Скринінгових програм для виявлення цього типу аномальних змін наразі не існує. Однак людям із підвищеним ризиком (зокрема тим, хто має сімейний анамнез онкозахворювань або спадкові синдроми) рекомендовано проходити регулярні обстеження.

Діагностика розпочинається зі збору анамнезу та фізикального огляду. При підозрі на рак шлунка лікар може призначити низку обстежень:

• Пухлинні маркери – визначення рівня в крові специфічних речовин, зокрема CA 72-4, CEA (карциноембріональний антиген), CA 19-9. Хоча вони не є достатніми для діагнозу, можуть бути корисними для моніторингу перебігу хвороби.
• Езофагогастродуоденоскопія (ендоскопія) – ключовий метод, який дозволяє візуалізувати слизову оболонку шлунка за допомогою гнучкої трубки з камерою. Під час процедури можна взяти зразок тканини для аналізу.
• Рентгенографія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з барієм – застосовується для виявлення структурних змін, зокрема звужень або деформацій.
• Комп’ютерна томографія (КТ) – неінвазивне дослідження, що дає змогу оцінити розміри пухлини, ступінь поширення та стан прилеглих органів.
• Біопсія – золотий стандарт у діагностиці. Патологічний аналіз зразка тканини дає змогу не лише підтвердити наявність раку, а й визначити його тип і ступінь диференціації.

Точний діагноз та верифікація типу пухлини є критичними для вибору індивідуального плану лікування та прогнозу захворювання.

Скільки часу потрібно для розвитку раку шлунка?

Рак шлунка, як правило, розвивається повільно, протягом 5–10 років. Захворювання починається з локальних змін у слизовій оболонці шлунка, які тривалий час залишаються безсимптомними. У багатьох випадках перші ознаки з’являються вже на пізніх етапах, коли пухлина значно прогресувала.

Через прихований перебіг рак шлунка часто діагностується на занедбаних стадіях, що значно ускладнює лікування. Саме тому раннє виявлення, регулярні обстеження та уважне ставлення до змін у самопочутті є критично важливими для підвищення шансів на успішне лікування.

Що можна зробити для профілактики раку шлунка?

Для зниження ризику захворювання слід відмовитися від куріння та алкоголю, вчасно лікувати виразки шлунка, дотримуватись здорового раціону з високим вмістом клітковини, а також обмежити вживання знеболювальних та аспірину. При постійному дискомфорті, наявності крові в калі або швидкій втраті ваги потрібно обов’язково звернутися до лікаря.

Чи є шанс вижити при раку шлунка?

Шанс побороти захворювання є, особливо якщо пухлину виявили на ранній стадії, загальний стан здоров’я пацієнта хороший і немає серйозних супутніх захворювань. Що раніше встановлено діагноз, то ефективніше лікування і вищі шанси на одужання.